Україна славиться своїми натуральними мінеральними водами, серед них виділяється Лужанська. Історія цієї джерельної води налічує понад 200 років. Початково видобувалася з глибини Карпат і відома своїм приємним смаком. Її цілющі властивості визнавали відомі хіміки та лікарі.

З 1872 року Лужанську вважали лікувальною водою, і її почали постачати в усі куточки Австро-Угорської імперії. Вона була ефективною для лікування різних захворювань, включаючи проблеми з органами травлення, дихальною системою та діабетом.

Лікарі рекомендують Лужанську для лікування і профілактики різних захворювань, і ця вода підходить для підтримки питного режиму при різних станах, включаючи гострі алкогольні чи хімічні отруєння, підвищену кислотність шлунка та багато інших. Вона також може бути вжита як питна вода для повноцінного постачання організму мінералами та активними елементами.

Хімічний склад води Лужанська робить її лікувальною-столовою гідрокарбонатною натрієво-борною водою з низьким вмістом мінералів, що дозволяє вживати її як столову воду у помірних кількостях щодня.

Лужанська розливається в скляні (0,5 л) і ПЕТ-пляшки (1,5 л), забезпечуючи збереження її корисних властивостей та неперевершеного смаку.

Низький вміст мінералів: 3,0-6,5 г/л

У 1775 році лікар A. Себеок провів перші дослідження мінеральних вод у регіоні Луги, розташованому вздовж берегів Великої Пині від села Солочин до Голубиного. Ці води спочатку експортувалися як "борвіз" (що в угорському перекладі означає "винні води") для розведення вина. Проте з 1872 року фармацевт Б. Палл почав рекомендувати їх для лікувальних цілей з джерела, яке отримало назву "Маргіт" на честь Маргіти Карлівської.

Також існувало ще одне джерело з аналогічним хімічним складом, відоме як Ержибет, яке було у володінні графа Шенборна і було вивчено у 1879 році викладачем хімії з Відня, Клетсинським В. Мінеральна вода з цього джерела розливалася і експортувалася не тільки в різні куточки Австро-Угорської Імперії, але й за її межі.

Інформація про ці мінеральні води стала добре відомою завдяки різноманітним виданням кінця XIX - початку XX століття, рекламним буклетам і ілюстрованим путівникам. Їх вважали корисними при лікуванні хвороб шлунка, підвищеної кислотності, проблем з печією, відрижкою, а також при хронічних катарах носоглотки, гортані і бронхіту. Мінеральна вода Луги Ержибет була визнана і відзначена на численних міжнародних виставках і отримала грамоти від Відня, Будапешта, Чернівців, та Лугоша.

Завод розливу мінеральної води Луги Ержибет існував до 1945 року і потім був перейменований на Луги. З 1952 року на ньому почали розливати дві мінеральні води з лівого берега Пині – "Лужанська - 1" і "Лужанська - 2" зі свердловини № 1-РЗ і 2-РЗ. З 1972 року розпочався розлив мінеральної води Лужанська зі свердловини № 3-РЗ.

Лужанська мінеральна вода відома своєю здатністю нейтралізувати підвищену кислотність шлунка, сприяючи полегшенню симптомів, таких як відчуття тяжкості та здуття, майже миттєво після вживання.

Ця вода має буферні властивості, аналогічні до 0,5% розчину питної соди, але без побічних ефектів. Вона також сприяє нормалізації рН середовища шлунка та жовчевивідних шляхів, покращуючи обмінні процеси в організмі.

Лужанська корисна для шлункових захворювань з високим рівнем кислотності, рефлюкс-езофагіту, хронічного панкреатиту, а також може бути корисною при захворюваннях сечовивідних шляхів та інтоксикаціях. Вона також може допомагати знімати побічні ефекти ліків, які підвищують кислотність шлунка.